| XP | Дата: П`ятниця, 01.07.2011, 03:53 | Повідомлення # 1 |
Група: Администраторы
Повідомлень: 32
Статус: Offline
| Телебачення високої чіткості (HDTV) - це система цифрового телевізійного мовлення з більш високою роздільною здатністю зображення, на відміну від традиційних систем телебачення (PAL, NTSC, SECAM). HDTV транслюється в цифровому вигляді і вимагає меншої пропускної здатності трансляції при використанні технологій відео стиснення.
Останні розробки у кодуючих технологіях пов'язані з використанням нового адаптованого стандарту MPEG4 (H.264), що дозволяє ефективно використовувати смугу пропускання, дають стрімке зростання супутниковому, кабельному і ефірному цифровому мовленню.
Є три основні відмінності між HDTV і телебаченням стандартної чіткості (Standart Definition TV), тобто стандартних PAL, NTSC або SECAM.
Три відмінності, які підсилюють сприйняття при перегляді:
• збільшення розширення зображення;
• формат 16:9 використовується за умовчанням для HDTV;
• можливість підтримки багатоканального звуку, як Dolby Digital.
Найбільш важливий аспект HDTV, який дав йому назву, це високе розширення. Трансляція стандартного розширення NTSC (використовується в Північній Америці і Японії) має 525 горизонтальних ліній, а трансляція PAL (використовується в Європі та багатьох інших країнах в усьому світі) трохи краще - 625 ліній.
Крім того, системи PAL і NTSC мають почергову розгортку, тобто кожен кадр розбивається на дві частини, одна частина - це непарна кількість ліній, а інша - парні. Кожна частина відображається по черзі і наш мозок сполучає їх, щоб створити повне зображення кожного кадру. Відносно низьке розширення 720 x 625 і поля, що змінюються по черзі, негативно впливають на якість зображення, що обмежує здатність трансляції в стандартному розширенні і не може забезпечувати високої якості зображення.
HDTV транслюється в одному з двох основних форматів 720p і 1080i. Числа відносяться до кількості ліній по вертикалі, а букви відносяться до сигналу з прогресивною розгорткою 'p' або з почергової розгорткою "i". Прогресивна розгортка означає, що кожен кадр показаний повністю, а не розділений на частини. Обидві системи мають значно кращу якість, ніж трансляції в стандартній чіткості (SD) PAL, або NTSC.
Перші 720p ("p" означає прогресивний) формують зображення, що складається з 1280 пікселів в кожній лінії по горизонталі і 720 ліній по вертикалі. Він показує всі зображення цілком у одному кадрі - тобто прогресивно.
Інші, 1080i, вимірюють 1920 пікселів на 1080 ліній і відображаються у вигляді двох частин по черзі. Ви отримуєте трохи більше деталей з 1080i, але почергове зображення не таке однорідне, як при прогресивній розгортці.
Екран телевізора з високим розширенням на 720 ліній покаже обидва формати, але тільки повна висока чіткість Full HD - 1080 ліній екрану - відобразить найкращим чином контент в 1080i, тобто в повній мірі.
Формат 1080р (прогресивна розгортка), який являється найкращою формою HD, не використовується станціями телерадіомовлення, оскільки вимагає занадто великого обсягу смуги пропускання. Це, головним чином, використовується для отримання високої якості. Фільми, створені в Blu-Ray і/або іншому HD DVD-форматі, наприклад, PlayStation Sony 3 використовують 1080р.
Все більше і більше екранів "Full HD" (які здатні відображати 1080p) з'являються на ринку, і вони стають стандартними екранами телевізора. Екран 1080p, який відображає всі строки послідовно, може відобразити й через-рядкову розгортку 1080i сигналу, показуючи рядки через один. Лише небагатьом телевізорам 1080p доступна головна перевага екрана Full HD - його здатність відображати абсолютно всі пікселі для отримання кращої якості перегляду.
HDTV використовує широкоформатний екран 16:9, і завдяки цьому картинка транслюється чітко і без змін пропорцій сторін екрану.
Багатоканальний звук Dolby Digital може передаватися як частина сигналу HDTV, тому, якщо глядач має домашній кінотеатр або іншу акустику з підтримкою об'ємного звуку, він може використовувати її і при телевізійному перегляді, а не тільки при перегляді DVD.
В даний час HDTV широко поширене в Японії і в США у більшості великих мереж, що передають популярний контент HDTV.
Ситуація в Європі трохи гірша, але спостерігається поява великої кількості доступного контенту , кабельних та супутникових операторів, таких як MYtv, які постійно нарощують кількість HDTV каналів.
Платформа MYtv є піонером на арені HDTV, а її передавальна станція та ресивери MYtv HDMAX/ MYtv HDBOX, здатні приймати HDTV і HD 3D-контент вже сьогодні, і, по суті, це єдина Українська компанія, що надає доступ до HDTV.
|
| |
| |
| XP | Дата: П`ятниця, 01.07.2011, 03:56 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Администраторы
Повідомлень: 32
Статус: Offline
| PAL (25 кадрів на секунду) – один із стандартів телевізійного мовлення, який може приймати телевізор. Система PAL є вдосконаленим варіантом системи NTSC. Перевагами цього стандарту є більша стабільність інформації про відтінки й менша чутливість до спотворень. Телевізійне мовлення за цією системою здійснюється в більшості країн Західної Європи, в Австралії і та в ряді країн Азії й Африки.
Наявність цієї системи в телевізорі актуально при перегляді записів з відеокасет і відеодисків, а також при прийомі супутникових каналів.
NTSC (29.97 кадрів на секундру) – cистема кольорового мовлення, розроблена у США. Використовується у Північній Америці, Японії та в деяких країнах Південної Африки. Основний недолік цієї системи – можливість появи спотворень в передачі кольору. Для зменшення цих спотворень телевізори NTSC оснащуються регуляторами кольорового тону.
SECAM (25 кадрів на секунду) – cтандарт телевізійоного сигналу, прийнятий на території нашої країни. В 1967 році було розпочато регулярне мовлення на цій системі одночасно у в СРСР і Франції. Зараз стандарт SECAM прийнятий також в низці інших країн Східної Європи, Азії й Африки. Система SECAM забезпечує вдвічі меншу, ніж в NTSC, вертикальну чіткість кольорового зображення.
Кількість кадрів на секунду — це число нерухомих зображень, що змінюють одне одного впродовж однієї секунди відеоматеріалу, створюючи ефект руху об’єктів на екрані. Чим більша частота кадрів на секунду, тим плавнішим і природнішим буде здаватися рух. Мінімальний показник, за якого рух буде сприйматися однорідним — приблизно 10 кадрів на секунду (це значення індивідуальне для кожної людини). У традиційному плівковому кінематографі використовується частота 24 кадри на секунду. Системи телебачення PAL й SECAM використовують 25 кадрів на секунду (англ. 25 fps або 25 Герц), а система NTSC використовує 29,97 кадри на секунду. Комп’ютерні оцифровані відеоматеріали гарної якості, як правило, використовують частоту 30 кадрів на секунду. Верхня гранична частота мерехтіння, що сприймається людським мозком, в середньому становить 39-42 Герца й індивідуальна для кожної людини. Деякі сучасні професійні камери можуть знімати з частотою до 120 кадрів на секунду. Застосовуються також спеціальні камери для надшвидкої зйомки з частотою до 1000 кадрів на секунду і вище, така швидкість необхідна для детального вивчення траєкторії польоту кулі або структури вибуху.
=)
|
| |
| |
