У 2003 р. подружжя купило на товарній біржі 2-х кімнатну квартиру. Через 2 роки чоловік – власник приватного підприємства – звернувся до банку про надання кредиту для потреб ПП на суму 30 тис. грн. під заставу цієї квартири. Нотаріус відмовився посвідчувати договір застави, оскільки вважав, що при купівлі квартири не дотримана форма договору, а тому у подружжя не виникло право власності на неї.
Які особливості укладення угод на товарних біржах?
Чи правомірні дії нотаріуса?
Дайте правовий аналіз ситуації. Рішення:
ст. 15 ч.2 ЗУ «Про товарну біржу»
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
ст. 657 ЦК України встановлює обов’язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Разногласия между ЗУ «Про товарну біржу» та ЦК.
Оцінка дії нотаріуса:
Відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат", пункту 32 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
У постанові про відмову вказуються:
- дата винесення постанови;
- прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;
- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;
- про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);
- мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство;
- порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.
Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.
2. можливі судові рішення по цій скарзі.
При задоволеннi скарги на нотарiальнi дiї суд має їх скасувати, зазначивши, якi саме нотарiальнi дiї, коли i ким вчиненi, скасовуються. Задовольняючи скаргу на вiдмову
у вчиненнi нотарiальної дiї, суд у резолютивнiй частинi рiшення зазначає про скасування постанови (iншого вiдповiдного акта) з наведенням дати i органу, що її прийняв, i вказує, яку нотарiальну дiю та хто повинен вчинити.
У таких справах суд не має права замiсть скасування нотарiальних дiй визнавати недiйсними посвiдченi угоди; вирiшувати питання про вiдповiднi дiї (наприклад,
дозволити подарувати чи продати певне майно); зобов'язати орган, що виконує нотарiальнi дiї, вчинити дiю, яка суперечить закону, або вчинити нотарiальну дiю у зв'язку
з поданням до суду документiв чи доказiв, вiдсутнiсть яких у заявника викликала вiдмову у вчиненнi цих дiй. Остання обставина є пiдставою для нового звернення до нотарiального органу, а не для скасування його постанови. У випадках, коли суд визнає дiї нотарiального органу законними та обгрунтованими, вiн вiдмовляє в задоволеннi скарги. Копiя рiшення надсилається нотарiусу чи посадовiй особi, яка виконує нотарiальнi дiї.
При невиконаннi рiшення суду вживаються заходи, передбаченi ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження». Рiшення суду по скарзi може бути оскаржено особами, якi беруть участь у справi, в тому числi i нотарiусами.
